- грюкотіти
- —————————————————————————————грюкоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
грюкотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
грюкотіння — я, с. Дія за знач. грюкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
грюкотіти — див. грюкотати … Український тлумачний словник
грюкотати — очу/, о/чеш і грюкоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до грюкати … Український тлумачний словник
гриміти — I (про грім утворювати гучний, різкий звук), гримотати, гримотіти, гуркотати, грюкотати, гуркотіти, гримкотіти, гуркати, гурчати, грюкотіти, грюкати, грякати; торохтіти, тарахкотіти, туркотати, туркотіти (розкотисто); стугоніти, рокотати,… … Словник синонімів української мови
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови